Чи дає Біблія розуміння, звідки ми з’явилися? Більшість відповідає “ні”, однак має сенс пояснити деякі наші риси в світлі того, про що говорить Біблія. Наприклад, розглянемо вчення Біблії про наше походження. У першій главі говориться:
І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою …» І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (Буття 1:26-27)
За образом Божим
Що означає те, що людство було створене “за образом Божим”? Це не значить, що Бог має дві руки й голову. Скоріше мається на увазі, що наші основні риси походять від Бога. У Біблії Бог зображується сумним, скривдженим, сердитим чи радісним – ми відчуваємо такі ж емоції. Ми кожного дня робимо вибір і приймаємо рішення. Бог також робить вибір і приймає рішення. Ми можемо думати, і Бог думає. Бути створеним “за образом Божим” означає, що ми маємо розум, емоції та волю, тому що Бог має розум, емоції та волю і Він наділив нас ними за образом Своїм. Він – джерело всього, що є в нас.
Ми маємо самосвідомість і осмислюємо “я” і “ти”. Ми – не безособове “воно”. Ми такі тому, що Бог такий. Бог у Біблії – це не безлика сутність подібно до “Сили” в циклі фільмів “Зоряні війни”, і ми теж ні, бо ми створені за Його образом.
Чому ми любимо красу?

Ми також цінуємо мистецтво, театр та красу. Нам потрібна краса в оточуючому світі, музиці та книгах. Музика збагачує наше життя і змушує танцювати. Ми любимо гарні історії, тому що в них є герої, лиходії, драма; а великі історії переносять їх в нашу уяву. Ми використовуємо мистецтво у різноманітності його форм з метою розважатися, відпочивати і оновлюватись, тому що Бог є творець, а ми створені за Його образом. Слід задатися питанням: Чому ми шукаємо красу в мистецтві, театрі, музиці, танці, природі чи літературі?Деніел Деннет, відомий атеїст і авторитетний дослідник діяльності мозку, дає відповідь на це питання не з точки зору Біблії:
«У більшості досліджень музика сприймається як даність. Рідко виникає питання: Чому існує музика? Є коротка відповідь, в деякій мірі вірна: музика існує, тому що ми любимо її й таким чином створюємо все більше й більше музичних творів. Але чому ми любимо її? Тому що вважаємо красивою. Але чому вона здається нам красивою? Це дуже хороше питання в біології, на яке досі немає чіткої відповіді» (Деніел Деннет. Знімаючи закляття: релігія як природне явище, ст. 43).
Нічим, окрім Бога неможливо пояснити, чому всі форми мистецтва так важливі для нас. З точки зору Біблії, причина в тому, що Бог створив речі красивими й насолоджується красою. Так, як і ми, створені за Його образом. Біблійне вчення пояснює нашу любов до мистецтва.
Чому ми моральні
Створення “за образом Божим” пояснює нашу моральність. Ми розуміємо, що таке “правильна” й “неправильна” поведінка, – незважаючи на різність наших мов та культур. Моральна свідомість “закладена” в нас від природи. Ось як це виражає відомий атеїст Річард Докінз:
«Нашими моральними судженнями керує універсальна моральна граматика. Як і в випадку з мовою, принципи, котрі складають нашу моральну граматику, діють поза доступною нашій свідомості зоною» (Річард Докінз, Бог як ілюзія, ст. 223).
Докінз пояснює, що наше усвідомлення правильного й неправильного закладено в мозок подібно до нашої здібності опановувати мову, однак йому важко пояснити “чому” тільки з точки зору фізіології. Непорозуміння виникає, коли ми не визнаємо Бога в якості свого морального компаса. Візьмемо, наприклад, аргумент іншого відомого атеїста Сема Гарріса:
«Якщо правильне ствердження, що релігійна віра являється єдиним реальним підґрунтям моральності, тоді атеїсти мають бути менш моральні, ніж віруючі (Сем Гарріс, 2005. Лист до християнської нації, ст. 38-39)»
Гарріс має помилкове розуміння. З точки зору Біблії, наше відчуття моралі зумовлене нашим створенням за образом Божим, а не релігійністю. Тому атеїсти, як і всі інші, мають відчуття моральності й можуть діяти морально.
Чому ми такі соціальні
З точки зору Біблії, відправною точкою для розуміння самих себе є визнання того, що ми створені за образом Божим. Не складно помітити, наскільки важливими для людини є її відносини з іншими. Добре подивитися хороший фільм, але набагато краще подивитися його з другом. Ми природно прагнемо поділитися пережитим з друзями та сім’єю. Навпаки, самотність і розірвані стосунки з сім’єю чи друзями призводять до стресу. Якщо ми створені за образом Божим, ми очікуємо знайти такі ж приклади про Бога – і знаходимо. Біблія говорить, що «Бог є Любов…» (від Івана 4:8). У Біблії багато написано про важливість любові до Бога та до інших, – Ісус називає їх двома найважливішими заповідями в Біблії. Якщо ми задумаємось, то Любов має бути соціальною, оскільки потребує щонайменше двох людей.
Тому ми повинні розглядати Бога як люблячого. Якщо ми розглядаємо Його тільки як “Доброзичливу істоту”, ми говоримо не про біблійного Бога – скоріше ми вигадали бога в своїй уяві. Хоча Він являється таким, для Нього особливе значення мають відносини. Він не “має” любові. Він “є” любов. Два найвизначніші біблейські приклади відносин Бога з людьми – це відносини батька й дітей, чоловіка й дружини. Це не далекі відносини, а найглибші й найсокровенніші з людських відносин. Біблія говорить, що такий є Бог.
Підсумуємо те, що ми дізналися за цей час. Люди створені за образом Божим в плані розуму, емоцій та волі. Ми усвідомлюємо самих себе та інших. Ми знаємо різницю між правильним і неправильним. Ми любимо красу, театр, мистецтво та прозу у всіх проявах і природно прагнемо встановлювати та розвивати відносини з людьми. Ми такі тому, що Бог такий, а ми створені за Його образом.
Далі ми перейдемо до біблійного пояснення того, чому наші відносини у більшості випадків приносять розчарування, і чому Бог здається таким далеким. Чому наші найсильніші прагнення не втілюються в життя.
Бог є любов
Якщо ми створені за образом Божим, то ми могли б очікувати, що ця ж риса буде властива і Самому Богові — і справді так є. У Біблії сказано, що
«Бог є любов…» — 1 Івана 4:8
Біблія багато говорить про те, наскільки важливою є любов людини до Бога і до ближніх. Ісус навчав, що дві найважливіші заповіді в Біблії стосуються любові.

Тому ми повинні думати про Бога як про Того, Хто любить. Якщо ми уявляємо Його лише як «доброго благодійника», то ми не думаємо про Бога Біблії — натомість ми створили собі бога у власній уяві. Хоча Він і є добрим, але також пристрасний у Своїх стосунках. Він не просто «має» любов — Він є любов. Два найяскравіші біблійні образи Бога — це батько для своїх дітей і чоловік для своєї дружини. Це не віддалені, а найглибші та найінтимніші людські стосунки. Біблія каже, що Бог — саме такий.
Отже, давайте підсумуємо. Люди створені за образом Божим, що означає розум, емоції та волю. Ми усвідомлюємо себе і інших. Ми знаємо різницю між добром і злом. Люди потребують краси, драми, мистецтва і розповіді у всіх її формах. Ми природно шукаємо стосунків і дружби з іншими. Ти такий, бо Бог такий, і ти був створений за образом Божим.
Ти — Образ Цінності
Задумаймося трохи більше над поняттям образу. Ми зображуємо важливі образи лише на речах, які мають цінність. Наприклад, валюта майже кожної країни несе на собі зображення засновника або видатної постаті з історії цієї держави. Так, на банкноті в 5 доларів США зображений Авраам Лінкольн. Ви ніколи не побачите валюту із зображенням звичайного предмета, як-от апельсина. Внутрішня цінність образу походить від того, кого або що він зображує. Образ Авраама Лінкольна має цінність для американців, тому вони розміщують його на важливих речах, як-от на своїх грошах.
Так само і ти маєш велику цінність, бо створений за образом Божим (а не за якимось іншим образом). Ти маєш гідність і вартість незалежно від свого багатства, віку, освіти, соціального статусу, мови чи статі — просто тому, що ти «за образом Божим». Бог знає це і хоче, щоб ти також усвідомив це.
Але якщо це так, то чому світ — твій і мій — сповнений безкінечних циклів страждань і смерті? Біблійна розповідь продовжується, щоб пояснити, як усе це виникло.