Іноді я запитую людей, як було прізвище Ісуса. Зазвичай вони відповідають: «Здається, його прізвище було «Христос», але я не впевнений».
Тоді я запитую: «Якщо так, то коли Ісус був маленьким хлопчиком, чи Йосип Христос і Марія Христос взяли маленького Ісуса Христа на ринок?»
Почувши це так, вони розуміють, що «Христос» — це не прізвище Ісуса. Отже, що таке «Христос»? Звідки воно береться? Що це означає? Це те, що ми досліджуватимемо в цій статті. По дорозі ми також побачимо, звідки походить титул «Син Божий».
Переклад проти транслітерації
Спочатку нам потрібно знати деякі основи перекладу. Перекладачі іноді вибирають перекладати подібними звук а не за значенням, особливо для імен чи назв. Це відомо як транслітерація. Що стосується Біблії, перекладачі повинні були вирішити, чи будуть її слова (особливо імена та назви) кращими в перекладній мові через переклад (за значенням) чи за допомогою транслітерації (за звуком). Немає конкретного правила.
Септуагінта
Біблія була вперше перекладена в 250 році до нашої ери, коли єврейські рабини переклали єврейський Старий Заповіт грецькою мовою. Цей переклад є Септуагінт (або LXX), і люди широко використовували його в давні часи і навіть досі. Через 300 років апостоли написали Новий Завіт грецькою мовою. Тому вони цитували грецьку Септуагінту, а не єврейський Старий Завіт.
Переклад і транслітерація в Септуагінті
На малюнку нижче показано, як це впливає на сучасні Біблії:
Оригінальний єврейський Старий Завіт знаходиться в квадранті №1. Оскільки Септуагінта була перекладом з івриту на грецьку (250 р. до н. е.), ми показуємо стрілку, що йде від квадранта №1 до №2. Автори Нового Заповіту написали Новий Завіт грецькою мовою, тож це означає, що №2 містить як Старий, так і Новий Завіти. У нижній половині (№3) — переклад Біблії сучасною мовою (наприклад, англійською). Щоб отримати цей переклад, лінгвісти перекладають Старий Завіт з єврейської оригіналу (1 -> 3), а Новий Завіт – з грецької (2 -> 3). Перекладачі повинні прийняти рішення щодо транслітерації чи перекладу імен і назв, як пояснено вище.
Біблії, перекладені в православній традиції (загалом у східноєвропейських церквах), перекладають Старий Завіт із грецької Септуагінти. Таким чином, для цих Біблій і Старий, і Новий Завіти походять з грецької мови (2 -> 3).
Походження «Христа»
Тепер ми дотримуємося тієї ж послідовності, але зосереджуємось на слові «Христос», яке зустрічається в Новому Завіті.
В оригіналі на івриті (у квадранті #1) слово, використане для Христа, було “машіяч‘. Івритський словник визначає “машіячяк «помазану або посвячену» особу. Уривки Псалмів пророкували а конкретний майбутній машіяч (з означальним артиклем ‘the’). У перекладі Септуагінти 250 р. до н. е. рабини використовували грецьке слово для єврейського машіяч має подібне значення, Χριστός = Крістос. Це прийшло з chrio, що означало урочисте натирання олією.
Тому слово Крістос було перекладено значенням (а не транслітеровано звуком) з івриту ‘машіяч у грецьку Септуагінту, щоб пророкувати про цю прийдешню особу. Це Квадрант #2. Письменники Нового Завіту розуміли, що Ісус і є тією самою особою, про яку пророкували в Септуагінті. Тому вони продовжували використовувати цей термін Крістос у грецькому Новому Завіті. (знову в квадранті #2)
Христос в Бібліях інших мов
Але для інших мов тоді було «Христос». транслітерований з грецької на англійську (та інші сучасні мови) як «Христос». Це нижня половина фігури з написом #3. Таким чином сучасне “Христос” це дуже конкретна назва зі Старого Завіту. Воно походить шляхом перекладу з івриту на грецьку, а потім транслітерації з грецької на інші мови. Вчені перекладають єврейський Старий Завіт безпосередньо на сучасні мови, не використовуючи грецьку як проміжну мову. Вони використовували різні слова для перекладу оригінального єврейського «mashiyach». Дещо транслітерований єврейське «машіяч» до слова Месія за звуком. інші перекладений ‘машіяч’ за своїм значенням і так само ‘Помазаний‘ у цих конкретних уривках. В обох цих випадках ми не часто бачимо це слово “Христос” в сучасному Старому Завіті. Тому цей зв’язок зі Старим Завітом неочевидний. Але з цього аналізу ми знаємо, що в Біблії:
«Христос» = “Месія = “Помазаник’
Усі вони мають ідентичні значення та стосуються однієї оригінальної назви. Це схоже на те, як 4= ‘four’ (англійська) = ‘quatre’ (французька) = 6-2 = 2+2. Це всі математичні та мовні еквіваленти «4».
Помазання — це процес, через який проходив призначений царем, щоб стати царем. Це подібно до того, як обрання є процесом, за допомогою якого прем’єр-міністр або президент отримує право керувати сьогодні. Ми могли б сказати, що прем’єр-міністр – це «обраний» так само, як ми б сказали, що король – це «помазанець». Отже, «Помазаник», або «Месія», або «Христос» призначив Царя, того, хто правитиме.
Пророцтва Старого Завіту про «Христа»
Тож звідки спочатку з’являється титул «Христос»? Ми бачимо його як пророчий титул уже в Псалмах, написаних Давидом приблизно за 1000 років до н.е. – задовго до народження Ісуса.
2 Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця: 3 Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!
4 Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє! 5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді: 6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
Псалми 2:2-7
Помазаник також є «Сином Бога»
Тут ми також бачимо, що Господній наказ звертається до Помазанця як до «мій Син». Іншими словами, Бог називає «Помазанця» своїм «сином». Саме звідси походить титул «Син Божий» з Псалма 2. Таким чином, його не придумав Ісус і навіть не автори Нового Завіту. Це синонім Помазанника. Так що тепер:
«Христос» = “Месія = “Помазаник’ = ‘Син Божий’
Пов’язана назва “Син людський” ми досліджуємо тут.
Христос передбачалося в 1 ст
Маючи це знання, давайте зробимо деякі спостереження з Євангелія. Нижче наведено реакцію царя Ірода, коли мудреці зі Сходу прийшли шукати царя юдейського. Це є частиною історії народження Ісуса. Ви побачите тут слово «Месія» або «Христос», залежно від перекладу. Зауважте, «the» передує Месії чи Христу, навіть якщо воно не стосується конкретно Ісуса.
3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. 4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?
Від Матвія 2:3-4
Зауважте, що сама ідея “la Христос” (або “la Месія’) вже було загальновизнаним між Іродом та його релігійними порадниками, ще до народження Ісуса. Вони використовують назву, не посилаючись конкретно на Ісуса. Це тому, що, як пояснювалося вище, “Христос” походить із старозавітних псалмів, написаних сотні років тому Цар Давид. Це зазвичай читали євреї 1-го століття (як Ірод) з грецької Септуагінти. Цей титул існував за сотні років до появи християн.
Цар Ірод був «дуже занепокоєний», тому що відчував загрозу від цього Христа, якого він розумів як суперника. Тож ми бачимо в реакції царя Ірода як значення Христа (Царя), так і його давнє коріння, яке походить задовго до цього.
Христос у псалмі 132
Псалми містять додаткові посилання на це пришестя Християнське. Я поставив стандартний уривок поряд із транслітерованим уривком із словом «Христос», щоб ви могли його бачити.
| Псалом 132- З івриту | Псалом 132 – З Септуагінти |
| Господи,…10 Заради слуги Твого Давида не відкидай свого помазаний.11 Господь присягнув Давиду, вірну клятву, яку він не відкликає: «Одного з твоїх власних нащадків Я посаджу на твій трон…17 «Ось я виросту ріг Давидові і поставлю світильник для свого помазаний, “ | Господи,…10 Заради слуги Твого Давида не відкидай свого Християнський.11 Господь присягнув Давиду, вірну клятву, яку він не відкликає: «Одного з твоїх власних нащадків Я посаджу на твій трон…17 «Ось я виросту ріг Давидові і поставлю світильник для свого Християнський, “ |
Псалом 132 говорить у майбутньому часі («…І волі зроби ріга для Давида…”), як і багато інших уривків у Старому Завіті. Євреї завжди чекали свого Месію (або Христа). Той факт, що вони чекають або очікують приходу Месії, пояснюється пророцтвами про майбутнє в Старому Завіті.
Отже, підсумовуючи. Наступні назви є синонімами і всі походять із Псалмів.
Христос = Месія = Помазаник = Син Божий
Старозавітні пророцтва: визначені як система з замком
Те, що Старий Заповіт конкретно передбачає майбутнє, робить його незвичайною літературою. Це як дверний замок. Замок має певну форму, тому його можна відкрити лише певним «ключем», який відповідає замку. Таким же чином Старий Заповіт подібний до замка. Дещо з цього ми бачили в статтях на Жертва Авраама, Початок Адама, і Мойсеєва Пасха. Псалом 132 тепер додає вимогу, що «Христос» мав походити з роду Давида. У зв’язку з цим виникає запитання: чи є Ісус відповідним «ключем», який відкриває пророцтва?
Ми дивимося, чи Ісус відповідає пророцтву про похід від роду Давида тут. Починаємо досліджувати Відділення тема пророцтв тут.