«Відсічення» Христа детально описано за сотні років до того
В останній статті ми розглянули, що пророк Даниїл передбачив загибель Христа через визначене число років. Його пророцтво справдилося під час тріумфального входу Ісуса в Єрусалим – коли його представили як Христа Ізраїлю – рівно через 173 880 днів після видачі перського указу про відбудову Єрусалиму. Слово «загибель» відноситься до зображення пророком Ісаєю Пагона, що виженеться зі, здавалося б, мертвого пня. В інших варіантах перекладу згадується Пагін, котрий «буде зрізано». Як це розуміти?
Ісая відмічений на історичній хронології. Він жив у період правління царів дому Давида
У своїй книзі Ісая також наводить інші пророцтва, використовуючи інші образи на додаток до Пагона. Одним із образів є грядущий Слуга. Хто такий цей «Слуга»? Яка роль відведена йому? Ми детально розглянемо цей довгий уривок. Я наводжу його повністю без змін, додаючи лише декілька своїх коментарів:
Грядущий Слуга. Уривок із книги Ісаї 52:13-53:12
Ось пощастить Слузі моєму; він вознесеться, піде вгору, стане вельми великим.
І як жахалися численні, глядівши на нього, – вигляд його не мав нічого людського в собі, – 15так многота народів буде на нього дивуватись, царі затулять рота свого; бо таке побачать, що їм не оповідалось, довідаються про таке, чого не чули.
Бачимо, що Слугою буде саме чоловік, адже Ісая вживає звертання «він», «його» й ціленаправлено описує майбутні події («вознесеться», «стане великим»), тож це чітке вичерпне пророцтво. Але про що конкретно в ньому йдеться?
Розпилення – Робота священика
Коли стародавні храмові священики приносили жертви для ізраїльтян, вони посипали їх кров’ю. Це символізувало прощення і покриття їхніх гріхів. Але Ісая пророкував, що майбутній Слуга посипле кров’ю «багато народів». Отже, Ісая побачив, що цей Слуга надасть прощення не тільки для євреїв, як це робили священики для єврейських поклонників. Це паралельно з пророцтвом, що Гілка буде священиком, оскільки тільки священики могли розпилювати кров. Цей глобальний охоплення «багатьох народів» відповідає обітницям, даним ще століття тому Аврааму, що «всі народи» будуть благословенні через нього.
Але, розпилюючи на багато народів, Ісая передбачив, що сам вигляд і форма Слуги будуть перекручені та пошкоджені. Він пообіцяв, що одного дня народи «зрозуміють».
Слуга, зневажений
53 1Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об’явилось? 2 Він [Слуга], мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої.
Не було в ньому ні виду, ні краси, – ми бачили його, – ні вигляду принадного не було в ньому. 3 Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали.
Ісус зазнав відкидання
(Ісая 53:1-3)
Хоча багато народів буде на Слугу дивуватись, він буде «зневажений» і «чоловік бόлів, що зазнав недуги».
Слуга, якого прокололи
4 Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив.
5 Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані.
Ісая 53:4-5
Проколоті руки Ісуса
Слуга візьме на Себе «наші» болі. «Проколоти» і «роздавити» в «карі» також будуть Його долею. Ця кара принесе нам (тих, хто з багатьох народів) «мир» і зцілення.
Секулярні та біблійні джерела повідомляють нам, що близько 2000 років тому (але все ще понад 700 років після Ісаї) Ісуса було розп’ято. Під час цієї страти влада буквально проколола Його ногтями розп’яття.
Ми всі, як вівці, блудили, кожен з нас звернув на свою дорогу; і Господь поклав на Нього неправедність усіх нас.
Ісая 53:6
Зі статті Спотворена сутність (частина 2) ми знаємо, що біблійне визначення гріха – це «недосягнення призначеної для нас цілі». Подібно до зігнутої стріли ми відхиляємося від правильної траєкторії. Цей Слуга понесе той самий гріх (беззаконня), який ми породили.
Ягня на забій
Він був пригнічений і страждав, але не відкривав уст своїх. Як ягня, яке ведуть на забій, і як овця, що перед стригачами своєму мовчить, так Він не відкривав уст своїх.
Ісая 53:7
Слуга буде, як ягня, що йде на «забій». Але Він не буде протестувати і навіть не «відкриє своїх уст». Авраам мав барана, який став заміною для його сина, і Авраам приніс жертву з барана замість Ісаака. Цей прийдешній Слуга виконуватиме подібну роль, як той баран.
«Відрізаний» від життя
Він був взятий під тиск без суду і без вироку, і хто подумає про Його рід? Він був вирізаний із землі живих; за гріхи мого народу Він був покараний.
Ісая 53:8
Слуга помирає («відрізаний» від «землі живих»). Даниїл використав цей самий термін («відрізаний»), пророкуючи, що станеться з Христом після того, як Його представлять як Месію. Ісая тут передбачив у більших деталях, що «відрізаний» означає «відрізаний від землі живих»! Отже, в той доленосний Великий П’яток Ісус помер, буквально «відрізаний від землі живих». Це сталося одразу після того, як Він представив Себе як Христа в Свій Тріумфальний вхід.
Парадокс Його поховання
І дали Йому гробницю з нечестивими, а з багатими в смерті Його поклали, хоча не зробив Він насильства, і в устах Його не було лукавства.
Ісус похований у гробниці багатого чоловіка
Ісая 53:9
Їх виконали вирок над Ісусом як злочинцем («призначили Йому могилу з нечестивими»). Але євангелії записують, як багатий чоловік, Йосиф з Ариматеї, поховав тіло Ісуса у своїй власній гробниці. Ісус буквально виконав обидві сторони цього парадоксу. Хоча Йому «призначили могилу з нечестивими», Він також був «з багатими в смерті Своїй».
Божий план від самого початку
10 Та Господь схотів придавити його стражданням. Якщо він принесе своє життя в покуту, то узрить потомство, житиме довго, і рука його вчинить успішно волю Господню.
Ісая 53:10
Жорстока смерть Ісуса не була жахливою випадковістю або нещастям. Волею Господа було «придавити його стражданням».
Але навіщо?
Подібно до системи жертвоприношень Мойсея, де ягнята були спокутною жертвою за гріхи віруючого, у даному випадку життя Слуги також покладене «в покуту» за гріхи.
Чиї гріхи?
Повертаючись до рядків про «многоту народів» (вище), маються на увазі гріхи кожного представника «многоти народів». Ісая говорить в тому числі про нас із вами.
Життя після смерті
11 Після трудів душі своєї він побачить світло і насититься своїм знанням. Слуга мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на собі.
Ісая 53:11
Хоча уривок про Слугу описує жахливі речі, у кінці він змінює тон на оптимістичний і навіть переможний. Після страшного страждання, цей Слуга «побачить світло».
Невже він повернеться до життя?!
Даними рядками Ісая пророкує саме це. Я розглядав воскресіння Христове в одній зі своїх статей. Дивовижно, що існують свідчення воскресіння Христа й пророцтва про це – за сотні років до його приходу.
Отже, Слуга «побачить світло і … виправдає багатьох». Під «виправдати» мається на увазі дарувати «праведність». Ми розглядали, як Авраам отримав праведність від Бога. Аналогічним чином цей Слуга «виправдає», тобто дарує праведність «багатьом».
Спадщина серед великих
Тому Я дам Йому частку серед великих, і з сильними буде ділити здобич, за те, що віддав Свою душу на смерть і був зарахований до злочинців, хоча Він поніс гріх багатьох і заступався за злочинців.
Ісая 53:12
Уривок про Слугу неймовірним чином вказує на розп’яття й воскресіння Ісуса. Це дає деяким критикам підставу стверджувати, ніби євангельські розповіді були спеціально підігнані «у відповідності» до цього пророцтва про Слугу. Але заключні слова Ісаї спростовують ці твердження. Заключні слова пророчать не розп’яття та воскресіння як таке, а вплив смерті Ісуса на суспільство через багато років. Що саме передрікає Ісая? Цей Слуга, хоча й помре як злочинець, одного дня буде «між великими».
Відбитки пальців Божої роботи
Пророцтво Ісаї про Слугу прямо вказує на розп’яття та воскресіння Ісуса. Тому деякі критики стверджують, що євангелісти вигадали свою історію спеціально, щоб вона «відповідала» цьому уривку про Слугу. Але висновок Ісаї також суперечить цим критикам. Висновок не є передбаченням розп’яття та воскресіння як таких, а передбаченням їхнього впливу багато років потому. І що ж передбачає Ісая? Цей Слуга помре як злочинець, але одного дня буде серед «великих». Євангелісти не могли «підлаштувати» цю частину під євангельські наративи. Євангелії були написані лише кілька десятиліть після розп’яття Ісуса. На той момент вплив смерті Ісуса був сумнівним.
В очах світу, коли писалися євангелії, Ісус був просто страченим лідером відкинутого культу. Ми, через 2000 років, можемо побачити вплив Його смерті. Ми розуміємо, як подальший хід історії зробив Його «великим». З простим людським передбаченням євангелісти не могли передбачити цього.
Єдине пояснення — це те, що Бог об’явив йому це. Лише Бог міг би передбачити таке далеке майбутнє. Те, що Ісая записав це і що це збереглося разом з іншими пророцтвами про Ісуса, є доказом того, що цілі, викладені в Біблії, — це Його цілі. Це має відбитки Божої роботи в кожному її аспекті.
