Декілька років тому мій друг і колега Дж. підійшов до мого столу. Дж. був розумний і освічений, і анітрохи не вірив у силу Євангелія. Він був налаштований скептично, але в той же час зацікавлений, що поклало початок дружнім розмовам між нами про Бога. Дж. не був добре знайомий із Біблією, тож я заохочував його іноді все ж відкривати її.
Якось він зайшов до мого кабінету з Біблією – демонструючи, що й правда іноді заглядає в неї. Він відкрив її довільно десь посередині, і я запитав, що саме він читає. Наша розмова проходила приблизно так:
«Я читаю Псалми, главу 22», – відповів він.
«Справді? – запитав я. – Як думаєш, про що саме ти читаєш?»
«Здається, що про розп’яття Ісуса», – сказав Дж.
«Гарне припущення, розсміявся я. – Але ти помиляєшся десь на тисячоліття. Псалом 22 написав Давид близько 1000 р. до н.е. Розп’яття ж Ісуса відбулося в 30-х роках н.е».
Дж. не був знайомий із біблійними книгами й тому не знав, що псалми не є описом життя Ісуса від його сучасників. Дж. чув лише деякі історії про Ісуса, в тому числі про його розп’яття, тож довільно відкривши Біблію, він натрапив на уривок, який, на його погляд, описував розп’яття Ісуса. Він допустив невеличкий ляп – помилку – під час свого першого читаття Біблії. Ми трішки посміялися над цим курйозом у тлумаченні Біблії.
Тоді я запитав, які рядки з Псалма 22 привели його до думки, що описується саме розп’яття Ісуса. Так почалося наше невеличке спонтанне дослідження. Я запрошую вас ознайомитися зі схожостями, які ми виявили, помістивши опис розп’яття в Євангеліях та Псалмі 22 поряд у таблицю. Для кращого сприйняття я виділив схожі місця кольором.
Порівняння опису розп’яття в Євангеліях та Псалмі 22
Той факт, що Дж. прийшов до логічного (хоч і не вірного) висновку, що Псалом 22 містить опис розп’яття зі слів його очевидців, примушує замислитися. Як пояснити схожість між подробицями розп’яття в Євангеліях та Псалмі 22? Чи можемо ми списати на випадковість те, що деталі співпадають настільки точно? В обох описах згадується поділ одежі (одежа зі швами розривалася по шву й роздавалася солдатам), а ТАКОЖ кидання жеребка на одежу, що не мала швів (вона була б зіпсована при розриванні – тому на неї домовилися кинути жеребок).
Псалом 22 був написаний ще до винайдення розп’яття як міри покарання, але в ньому загадковим чином описуються його складові (пробили руки й ноги, кості повиходили з суставів – бо тіло на хресті розтягнулося під власною вагою). Крім того, Евангеліє від Йоана говорить, що «потекла кров і вода», коли Ісусу прокололи списом бік – а значить в порожнині перикарду навколо серця утворилася рідина, й Ісус помер від інфаркту. Це відповідає опису в Псалмі 22 «неначе віск, зробилось моє серце». Слово на івриті в Псалмі 22, перекладене як «пробили», буквально означає «неначе лев». Іншими словами, руки й ноги були понівечені й пошматовані в результаті проколювання їх цвяхами. Тож, який висновок з усього вищесказаного?
Ісус – вустами авторів Євангелія – стверджував, що ці подібності були пророчими. За сотні років до появи Ісуса Бог надихнув старозавітних пророків на передбачення подробиць його життя й смерті, щоб дати нам зрозуміти, що це все є частиною Божого задуму. Здійснення цих пророцтв говорить про Божественне втручання в описані події Страсної п’ятниці, оскільки жодна людина не здатна заглянути в настільки далеке майбутнє.
Пояснення Барта Ермана
Барт Ерман, відомий біблеїст та критик Євангелія, стверджує, що пророчі свідчення Псалма 22 є підозрілими. Адже основна ідея Євангелій полягає в тому, що саме “Месія”, або Христос мав бути принесений в жертву, а Псалом 22 не містить жодної згадки про те, що розп’ятий Ісус є цим “Месією”. Автор висвітлює це так:
«Але як бути з тим фактом, що не існувало жодних єврейських пророцтв про те, що Месія буде страждати й загине?» (Барт Ерман, Ісус Перерваний, стор. 234)
Ця цитата піднімає наступне питання. Існує не одне-єдине пророцтво (зокрема, Псалом 22), яке Ісус повинен виконати, – таких пророцтв десятки. По всьому Старому Заповіту розкидані достовірні передбачення багатьох авторів, що жили в різний час і походили з різних соціальних верств. Для оскарження думки Ермана використаємо слова Даниїла – він жив у засланні в Вавилоні близько 550 р. до н.е. й мав видіння, в якому йому відкрилась пророча загадка:
Та знай і розумій: від виходу наказу… збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу. І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія… (Даниїл 9:25-26)
Отакої! Я з глибокою повагою ставлюся до дослідника Нового Заповіту, але ж він обійшов увагою цей уривок зі Старого Заповіту. Саме він містить пророцтво про те, що «Месія» (= Христос) буде «погублений». Час та подробиці загибелі, в яких заключено глибоке значення смерті Ісуса, повністю спростовують твердження Ермана про те, що немає жодних старозавітних пророцтв, у яких «Христу» судилося страждати й загинути.
Пояснення Шелбі Спонга
Інші дослідники, наприклад, Шелбі Спонг (у книзі «Цей єврейський Господь»), вважають, що подібність між Псалмом 22 й подіями розп’яття на Страсну п’ятницю легко пояснюється тим, що автори Євангелій навмисне вигадали свої історії «у відповідності» з пророцтвом. Його докладний аналіз віршів показує схожість між Псалмом 22 та розп’яттям Ісуса в євангельських описах. Він служить підтвердження його теорії, що письменники Євангелія вигадали події розп’яття, опираючись на Псалом 22. Щонайменше, теорія Спонга означає, що така схожість вимагає пояснення. Але його пояснення повністю ігнорує свідчення світських істориків того часу поза Біблією. Зокрема, Йосип Флавій і Тацит розповідають, що:
«У цей час жив мудрий чоловік … Ісус … хороший і … доброчесний. І багато людей з іудейської та інших націй стали його учнями. Пілат засудив Його на смерть через розп’яття». Йосиф Флавій, іудейський історик, 90р. н.е. Старожитності XVIII. 33
«Христос, від імені якого походить ця назва, був страчений Понтієм Пілатом, прокуратором Іудеї при Тиберію». Тацит, римський історик, 117 р. н.е. Аннали XV. 44
Їх свідчення в ключових моментах збігається з розповідями євангелістів, що Ісус був дійсно розп’ятий. Це важливо, тому що багато уваги в Псалмі 22 приділяється деталям розп’яття. Якби автори Євангелій хотіли вигадати або грубо спотворити реальні події, щоб підігнати їх «у відповідності» до Псалма 22, тоді вони фактично мали б вигадати і сам факт розп’яття; проте ніхто не ставить під сумнів розп’яття Ісуса, й історик Йосиф Флавій констатує, що саме цим способом його стратили.
Псалом 22 і спадщина Ісуса
Але Псалом 22 не закінчується 19-м віршем (як у нашій таблиці вище) – він органічно продовжується. Зверніть увагу, який переможний настрій панує в кінці – уже після смерті людини!
27Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі. Хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!
28Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім’ї народів; 29Господнє бо є царство, він над народами панує.
30Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі; перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
31Моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдешньому родові; 32прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: “Таке вчинив Господь!” (Псалом 22:27-32)
Зауважте, що в даних рядках взагалі не згадуються подробиці смерті цієї людини. Вони наведені лише в першій частині Псалма. Тепер автор розглядає, який вплив матиме ця смерть на «потомство» та «прийдешній рід» (вірш 31). Ми живемо 2000 років по тому, тож ці рядки стосуються в тому числі й нас. Сказано: «потомство», що слідує за цим чоловіком, котрого спіткала така страшна смерть, «буде йому служити» й «розповість про Господа» нащадкам. Вірш 28 окреслює географічні межі його впливу – пошириться на «усі кінці землі», й «усі сім’ї народів» «навернуться до Господа». У вірші 29 говориться, як «ті, хто не може себе оживити» (адже ми всі рано чи пізно помремо) «перед обличчям Його на коліна попадають». Про праведність цього чоловіка дізнаються люди, яких на момент його смерті ще не було на світі.
Неможливо було б краще прогнозувати на майбутнє вплив смерті Ісуса, окрім як рядками Псалма 22. Святкування повсюдно Страсної п’ятниці дві тисячі років по тому підкреслює глобальний вплив смерті Ісуса, втілюючи таким чином заключну частину Псалма 22 – не менш загадково, ніж ранні вірші, що передбачали подробиці його смерті. Чи знайдеться ще хоч одна людина у всесвітній історії, чиї подробиці смерті, а також життєвий внесок в далеке майбутнє були передбачені за 1000 років до її появи?
Євангелісти не могли нічого запозичити із заключної частини Псалма 22, адже вона стосується подій далекого майбутнього. У I столітті вони ніяк не могли зробити достовірний прогноз щодо впливу смерті Ісуса на суспільство нашого часу. Як коментує цей факт Спонг у своєму поясненні? Ніяк. Він повністю випускає з уваги заключну частину Псалма 22.
Можливо, як і мій друг Дж, ви присвятите трішки часу в цю Страсну п’ятницю, щоб розглянути Псалом 22 у світлі розп’яття Ісуса. Це займе більше психологічних зусиль, ніж просте святкування Страсної п’ятниці. Можливо, ви теж допустите подібні ляпи при читанні тексту. Але нехай це не стане перешкодою. Як бачите, навіть визначні вчені іноді роблять ляпи при розгляді Псалма 22. Затрачений час того вартий, тому що чоловік, якому, на мою думку, присвячено Псалом 22, дав обіцянку:
Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали. (від Івана 10:10)
Це наповнює цьогорічну Пасху істинним смислом. Тут наведено повний текст Псалма 22, і опис розп’яття згідно Євангелія від Матвія, Марка, Луки та Йоана. Дуже хотілося б, щоб ви знайшли час ознайомитися з ними не лише в день Страсної п’ятниці, але й протягом року.