Ми розглянули, як пророк Ісая у своїй книзі використав образ Пагона. Із занепалої династії Давида має прийти «він», наділений мудрістю й силою. Єремія доповнив ці слова твердженням, що Пагін буде настільки ж знаним, як і сам ГОСПОДЬ (старозавітне ім’я Бога).
Захарія розвиває тему Пагона
Пророк Захарія жив у 520р. до н.е.; це період одразу після повернення єврейського народу до Єрусалиму зі свого першого заслання у Вавилон й початок відбудови їх зруйнованого храму. Посаду первосвященика на той час займав чоловік на ім’я Ісус, саме він відновив роботу священиків. Пророк Захарія разом із первосвящеником Ісусом наставляв єврейський народ. Ось що Бог – вустами Захарія – говорив про Ісуса:
Слухай же, первосвященику Ісусе, ти і твої товариші, що сидять перед тобою, бо вони – мужі доброї ознаки. Ось я приведу мого слугу – Пагона… – слово Господа сил, – (й) усуну в один день провини цього краю (Захарія 3:8-9)
Пагін! Захарія розвиває тему «Пагона», розпочату Ісаєю за 200 років до цього, а потім продовжену Єремією на 60 років раніше. Тут Пагін також названо «моїм слугою». Тож колега Захарії, первосвященик на ім’я Ісус, котрий жив у Єрусалимі в 520р. до н.е., став прообразом майбутнього Пагона. Але яким чином? Також сказано, що «в один день» ГОСПОДЬ усуне провини цього краю. Як же це станеться?
Пагін: священик і цар в одній особі
Далі у своїй книзі Захарія надає більш детальне пояснення. Щоб його зрозуміти, ми маємо знати, що ролі Священика й Царя були суворо розмежовані у Старому Заповіті. Жоден із царів дому Давида не міг стати священиком (хто робив спроби, ті вскочили у халепу), як і жоден священик не міг стати царем. Призначення священика полягало в посередництві між Богом і людиною й принесенні тваринних жертв Богу задля спокутування гріхів; призначенням Царя було справедливо правити на троні. Обидві ролі були значимі; обидві були унікальними. Але пізніше Захарія написав у своїй книзі:
І надійшло до мене таке слово Господнє: … Візьми срібла та золота й зроби вінець, і поклади на голову Ісусові… первосвященикові, і скажи йому: Так говорить Господь сил: Ось муж, ім’я йому Пагін. Він виженеться на своїм місці й відбудує храм Господній… і він буде носити величність, і сяде, і буде панувати на троні своєму, і він стане священиком на троні своєму, і рада миру буде поміж ними обома (Захарія 6:9-13)
Тут, всупереч усталеній традиції, первосвященик у дні Захарії (Ісус) повинен буде символічно одягти царський вінець як Пагін. Не забувайте, що Ісус був «прообразом майбутнього». Чи можливо, що покладання вінця на голову первосвященика Ісуса було «символом» майбутнього об’єднання ролей Царя і Священика? Колись ці дві ролі поєднаються в одній людині! Також зверніть увагу, що ім’я Пагона – Ісус. Яке значення цього імені?
Ісус Назарянин є цим «Пагоном»
Тепер пророцтво Захарії набуває сенсу. Ми маємо передбачення, зроблене в 520р. до н.е., що ім’я грядущого Пагона буде «Ісус»! Коли я усвідомив це, я був вражений. Існує пророцтво, що розкриває ім’я майбутнього Пагона, і це ім’я прямо вказує на Ісуса Назарянина.
Грядущий Ісус, за словами Захарії, поєднає в собі ролі Царя і Священика. У чому полягало призначення священиків? Від імені народу й за їхні гріхи вони приносили спокутні тваринні жертви Богу. Аналогічно до того, як Авраам приносив жертву на горі Моріа, а Мойсей ягня на Песах, священик викупляв гріхи людей шляхом тваринної жертви. Грядущому «Ісусу» призначалася така ж роль, щоб Господь міг «усунути в один день провини цього краю» – в день, коли грядущий священик Ісус запропонує себе в якості жертви. На місце й день цієї жертви вказували гора Моріа й свято Песах відповідно.
Чи йде вам на думку ще хоч одна людина в історії, чиє життя було б настільки детально передбачене, як життя Ісуса Назарянина в книгах старозавітних пророків? Дехто дискутує, що ці пророцтва «справджуються» в Ісусі тільки тому, що автори Євангелій вигадали свою історію про Ісуса у «відповідності» зі Старим Заповітом. Ім’я, яке Захарія дав «Пагону», – Ісус спростовує це, оскільки ім’я «Ісус» Назарянин добре відомо й поза Євангеліями. Іудейський Талмуд, Йосиф Флавій та інші автори-історики, які писали про Ісуса, прихильно або вороже налаштовані, завжди іменували його «Ісус» або «Христос».
Можна дискутувати, що ім’я «Ісус» було досить поширеним серед єврейського народу, тому вибір імені міг бути чистою випадковістю. Але подумайте про життя Ісуса Назарянина. Він стверджував, що є царем – Царем, якщо точніше. Таке значення має слово «Христос». Але протягом свого земного життя він фактично був священиком. Роль священика полягала в тому, щоб прийняти ягня від прославляючого єврея й принести його в жертву, спокутуючи при цьому кров’ю ягняти гріхи й провини єврея. Смерть Ісуса мала величезне значення, тому що вона також була жертвою Богу за всіх нас. Його смерть була спокутою за гріхи й провини кожної людини. Гріх землі був буквально стертий «в один день», як і передбачав Захарія, – у день смерті Ісуса. Своєю смертю він виконав усі зобов’язання як Священик, хоча й був у першу чергу відомий як «Христос», або Цар. Він поєднав у собі дві ролі. Пагін, котрий Давид колись назвав «Месією», це Священик-Цар. А його ім’я за 500 років до народження передвістив пророк Захарія.