Ми розглянули, як пророк Ісая у своїй книзі використав образ Пагона. Із занепалої династії Давида має прийти «він», наділений мудрістю й силою. Єремія доповнив ці слова твердженням, що Пагін буде настільки ж знаним, як і сам ГОСПОДЬ (старозавітне ім’я Бога).
Захарія розвиває тему Пагона
Пророк Захарія жив у 520р. до н.е.; це період одразу після повернення єврейського народу до Єрусалиму зі свого першого заслання у Вавилон й початок відбудови їх зруйнованого храму. Посаду первосвященика на той час займав чоловік на ім’я Ісус, саме він відновив роботу священиків. Пророк Захарія разом із первосвящеником Ісусом наставляв єврейський народ. Ось що Бог – вустами Захарія – говорив про Ісуса:
Слухай же, первосвященику Ісусе, ти і твої товариші, що сидять перед тобою, бо вони – мужі доброї ознаки. Ось я приведу мого слугу – Пагона… – слово Господа сил, – (й) усуну в один день провини цього краю (Захарія 3:8-9)
Пагін! Захарія розвиває тему «Пагона», розпочату Ісаєю за 200 років до цього, а потім продовжену Єремією на 60 років раніше. Тут Пагін також названо «моїм слугою». Тож колега Захарії, первосвященик на ім’я Ісус, котрий жив у Єрусалимі в 520р. до н.е., став прообразом майбутнього Пагона. Але яким чином? Також сказано, що «в один день» ГОСПОДЬ усуне провини цього краю. Як же це станеться?
Пагін: священик і цар в одній особі
Далі у своїй книзі Захарія надає більш детальне пояснення. Щоб його зрозуміти, ми маємо знати, що ролі Священика й Царя були суворо розмежовані у Старому Заповіті. Жоден із царів дому Давида не міг стати священиком (хто робив спроби, ті вскочили у халепу), як і жоден священик не міг стати царем. Призначення священика полягало в посередництві між Богом і людиною й принесенні тваринних жертв Богу задля спокутування гріхів; призначенням Царя було справедливо правити на троні. Обидві ролі були значимі; обидві були унікальними. Але пізніше Захарія написав у своїй книзі:
І надійшло до мене таке слово Господнє: … Візьми срібла та золота й зроби вінець, і поклади на голову Ісусові… первосвященикові, і скажи йому: Так говорить Господь сил: Ось муж, ім’я йому Пагін. Він виженеться на своїм місці й відбудує храм Господній… і він буде носити величність, і сяде, і буде панувати на троні своєму, і він стане священиком на троні своєму, і рада миру буде поміж ними обома (Захарія 6:9-13)
Тут, всупереч усталеній традиції, первосвященик у дні Захарії (Ісус) повинен буде символічно одягти царський вінець як Пагін. Не забувайте, що Ісус був «прообразом майбутнього». Чи можливо, що покладання вінця на голову первосвященика Ісуса було «символом» майбутнього об’єднання ролей Царя і Священика? Колись ці дві ролі поєднаються в одній людині! Також зверніть увагу, що ім’я Пагона – Ісус. Яке значення цього імені?
Ісус Назарянин є цим «Пагоном»
Ми вже підсумували важливі аспекти перекладу Біблії, необхідні для подальшого розуміння. Оригінальна Єврейська Біблія була перекладена грецькою мовою приблизно у 250 році до н.е. і отримала назву Септуагінта (LXX). Ми побачили, як Септуагінта зробила титул «Христос» загальновідомим. Тут ми застосуємо той самий аналіз до імені «Ісус (Ісус Навин)».
Ім’я «Ісус Навин» (Joshua) є транслітерацією єврейського імені «Єгошуа» (Yhowshuwa). У квадранті №1 показано, як пророк Захарія написав «Ісус» як «Єгошуа» єврейською мовою приблизно у 520 р. до н.е. Вчені транслітерують єврейське «Єгошуа» у сучасних перекладах Біблії (№1 → №3). «Єгошуа» на івриті — це те саме, що й «Ісус Навин» у сучасних мовах, таких як англійська. Але коли Септуагінту перекладали з єврейської на грецьку близько 250 р. до н.е., «Єгошуа» було транслітеровано як «Ієсус» (Iesous) (№1 → №2). Таким чином, «Єгошуа» на івриті — це те саме, що й «Ієсус» грецькою. Коли вчені перекладають грецький Новий Завіт на сучасні мови (наприклад, англійську), «Ієсус» транслітерується як «Ісус» (№2 → №3). Тобто, «Ієсус» грецькою — це те саме, що й «Ісус».
Коли люди зверталися до Ісуса єврейською мовою, вони називали Його «Єгошуа» (Yhowshuwa). Але автори грецького Нового Завіту записали Його ім’я як «Ієсус» (Iesous). Саме так це ім’я було написане в грецькому Старому Завіті — Септуагінті. У перекладах Нового Завіту на сучасні мови (#2 → #3) «Ієсус» транслітерується у знайоме нам ім’я — «Ісус».
Ім’я «Ісус» проходить через проміжний грецький етап, тоді як «Ісус Навин» походить безпосередньо з єврейської мови. Підсумовуючи: і Ісус з Назарету, і первосвященик Ісус (Єгошуа) 520 року до н.е. мали одне й те саме ім’я. Рідною єврейською мовою їх звали «Єгошуа», а грецькою обох називали «Ієсус» (Iesous).
Ісус з Назарету — Це Гілка.
Тепер пророцтво Захарії набуває сенсу. Він передбачив у 520 році до н.е., що ім’я майбутньої Гілки буде «Ісус». Таким чином, він прямо вказав на Ісуса з Назарету.
Ісус з Назарету добре відомий поза Євангеліями. Юдейський Талмуд, Йосиф Флавій та всі інші історичні письменники, які писали про Ісуса, як друзі, так і вороги, завжди називали Його «Ісус» або «Христос». Отже, Його ім’я не було вигадане в Євангеліях. Але Захарія передбачив Його ім’я за 500 років до того, як Він жив.
Служив як священик…
Цей прийдешній Ісус, згідно з пророцтвом Захарії, об’єднає ролі Царя і Священика. Що ж робили священики? Вони приносили жертви Богу за народ, щоб спокутувати гріхи. Священик покривав гріхи народу через жертву. Подібним чином, прийдешня Гілка «Ісус» мала принести жертву, щоб Господь міг «видалити гріх цієї землі за один день». Це був день, коли Ісус приніс Себе як жертву.
Будучи відомим як Христос
Тепер подумайте про життя Ісуса з Назарету. Він безсумнівно стверджував, що він є царем — Царем, насправді. Саме це означає «Христос». Але те, що він робив на землі, насправді було священницьким. Священик приносив прийнятні жертви за народ. Смерть Ісуса була також жертвою для Бога за нас. Отже, його смерть була у його священницькій ролі. Своєю смертю він виконав усі вимоги як священик, навіть незважаючи на те, що більшість знають його як «Христа» або Царя. У своєму воскресінні він продемонстрував свою силу та владу над смертю. Він поєднав ці дві ролі.
Гілка, того, кого Давид давно назвав «Христом», є священиком-царем. Дивовижно, що пророк Захарія записав його ім’я в пророцтві понад 500 років до його народження.
Пророки тоді передбачили, коли прийде Христос. Далі ми розглянемо це.